Зиновий писал(а):Лениво переводить, поэтому или Виктор или Гугль в помощь.
1. Галичанин народжується для того, щоб:
у три роки пасти гуси;
у шість – свині, кози, велику рогату худобу і почати курити;
у дванадцять навчитися читати і щипати за
майтелеси сусідську Марину; (майтелеси- женские длинные труселя)
у шістнадцять – відбути школу досконалим
пияком і
будзиганом; (пыяк-пьянчужка; будзиган-хулиган)
у вісімнадцять побувати у війську
комірником при шкарпетках і комісуватися при пропажі зі складу останніх; (комирнык при шкарпетках-кладовщик при носках)
у двадцять –
побратися з тою самою Мариною і в першу ж шлюбну ніч скочити в гречку з її неповнолітньою сестрою; (побратися- жениться)
у двадцять п’ять – доробитися до трьох дітей від власної жінки і вісімнадцяти від чужих;
у тридцять п’ять – заправляти
краватку у
сподні і
сякатися без хустинки на мешти; (заправлять краватку в сподни- заправлять галстук в брюки; сякатися без хустынки на мешты-сморкаться без плакта на туфли)
у сорок п’ять – видати дочку заміж і на весіллі
натовкти писок сватові; (натовкты пысок-набить морду)
у п’ятдесят п’ять – завести козу і
вчити онуків співати повстанських пісень;
у шістдесят – доробитися до бригадира на будові й відсидіти рік за крадіж чотирьох кривих цвяхів; (бригадир на будови-бригадир на стройке)
у шістдесят п’ять – відчути себе захисником батьківщини і, пошивши
однострій невідомої армії, марширувати на всі свята
з фаною перед сільрадою; (фана-флаг, сильрада-сельсовет, пошить однострий невидомои армии- сшить мундир неизвестной армии)
у сімдесят стати членом церковної десятки;
у сімдесят п’ять – спочити в Бозі, клянучи манкуртів, москалів і сусіда, чиї кури все життя
порпали йому город..."[/b] (порпалы город- гребли в огороде)
"Найміцнішим висловом на Галичині до приходу «ослобонітєлів» був вислів, вибачайте за дослівну цитату, «курва францувата». Після його вживання треба було обов’язково піти до сповіди і попросити панотця, щоб відпустив гріх сквернословія. За копу крашанок, звісно. То чи може це словосполучення означити той шарварок, що розпочався на галицьких землях після приходу комуни? Звісно, ні."
Самым крпеким выражением в Галиции до прихода "ослобонителей" было выражение, прошу извинить за дословную цитату, "курва францувата". После его употребления нужно было обязательно пойти к исповеди и попросить пана отца (произносится как одно слово-панотець), чтобы отпустил грех сквернословия. За гору крашеных яиц, понятное дело.
Тогда, а может ли это словосоединение (курва францувата) обозначать этот бардак, что начался на галицийских землях после прихода коммуны? Конечно, нет.